Фемсторі: як я пережила конверсійну терапію в Україні.
 |
| Такий вигляд я мала на той момент. |
Під конверсійною терапією часто мають на увазі антинаукове, варварське « лікування » гомосексуальних людей від … гомосексуальності. Але в ширшому визначенні, репаративна, конверсійна або виправна терапія це не тільки про геїв [1]. Я транс дівчина і як ви знаєте, в Україні досі діє стара МКХ (ICD-10), згідно з котрою, усі транс люди України є психічно хворі [2]. Не вірите? Діагноз Ф64.0. Заважає працевлаштуванню в цілий перелік установ, зокрема закриває шлях до ЗСУ чи МВС, тощо. До слова, сторі не про патологізацію гендерних меншин від держави, тож повернімось до « конверсійки ». Часто виконавцями конверсійної терапії бачать релігійні групи, родичів, праворадикальні рухи та навіть друзів. Але для транс людей, ця терапія не обмежується традиційними виконавцями. Транс людей в Україні « лікують », мабуть, у кожній області України.
 |
| "Не нашкодь?" |
Лікують, мовляв, від транссексуалізму. Одразу перейдемо до голого досвіду. Я зіштовхнулась з каральною психіатрією у місті Запоріжжя. Там, при кафедрі психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету, працює певний садист. Транс спільнота добре знає його прізвище.
Але чому туди йти?
Я звернулась до психлікарні по поміч: мала отримати направлення на гормональну терапію та дозвіл на вагінопластику, для цього потрібно було отримати сумнозвісний діагноз. Через це проходять майже всі транс дівчатка в Україні. До слова, в цивілізованих країнах достатньо просто листа від сімейного лікаря та рецепту від ендокринолога. Пройшовши всякі тести та обстеження у двох лікарів, мене направили до Чугунова Вадима Віталійовича (професора кафедри), я очікувала, що нарешті мені видадуть потрібний папірець і я піду собі далі.
Хріна_лисого.
У ході комісії від кафедри ЗДМУ мене лаяли та ображали, підвищували голос та принижували. Це сталося менше року тому, але я цей травматичний день ще довго не забуду. Чугунов кричав на мене: « Я не дам вам уродовать свое тело » та інші трансфобні речі. Хіба зробити з кривої палки милу квітку це спотворення (я вже зробила операцію і тішуся)?
Мета «лікаря » була очевидною. Не виявити у мене Ф64.0, аби я не змогла продовжувати корекцію статі, транс перехід. Після цієї комісії у мене дуже сильно впало здоров’я. Я зрозуміла, що не я вирішую, що мені робити з МОЇМ тілом. Це було дуже гидке відчуття, котре важко передати, але я спробую. Відчуття, наче ти фізично належиш іншій людині, як річ, наче худоба. Мною опанувала думка, що моє тіло не належить мені, а належить лисому садисту з науковим ступенем.
 |
| Сайт університету та фото садиста. |
Виявилось, що цей садист поставив мені діагноз… але не той. Інший. І діагностував те, чого в мене ніколи не було. Як вам таке? І це ще не найцікавіше. Я вирішила поспілкуватись з моїм другом, небінарною людиною « Ірвінгом » (ред. ім’я змінене). Вони також з Запоріжжя. І також були у цій же лікарні. Відповідно теж пройшли цю саму кафедру.
Моє волосся стало дибки, від гніву та шоку я хотіла пробити бетонну підлогу.
Ірвінг теж пройшов через цих лікарів, вони їм призначили діагноз (теж той, котрого Ірвінг не мали) та виписали рецепт на пігулки. А пігулки дійсно гормональні, от тільки протилежні тим, що Ірвінг мали б приймати. Тобто замість естрадіолу виписали тестостерон і наказали пити. Ірвінг процитували психіатра: « Ти надто жіночний бо у тебе не вистачає тестостерону, тож ти будеш його пити ». Це просто неймовірно. Експериментально-каральна медицина України. Окрім Ірвінга, я знала ще одну транс людину в місті, котра теж могла там бути. Ним виявився « Арні » (ред. ім’я змінене). Найкрасивіший транс хлопець на всю Україну. Про досвід Арні я дізналась випадково, він теж отримав липовий діагноз. І я досі занепокоєна його долею, адже він продовжує відвідувати цю лікарню. Довірливі Ірвінг легко піддались на конверсійку і ніякого примусу не треба, а тендітний красень Арні лікується від того, чого в нього немає. Я також отримала липовий діагноз, але мною виявилось важче маніпулювати, я просто втекла і більше не поверталась до лікарні.
 |
| Такого просто не має бути. Це критична помилка української медицини. |
Чому взагалі таке стається?
Бо транс люди в Україні сильно залежні від держави та інстанцій. Вони вимушені звертатись до психіатричних установ, аби отримати документи, рецепти або дозволи. І психлікарні цим зловживають та стараються вилікувати транс людей від того, що не лікується.
Чим вони керуються?
Як у випадку зі мною, Ірвінгом та Арні - нічим. Вони просто порушують закон та медичну етику. Проте, вони завжди можуть зіслатися на МКХ-10 чи якусь помилку.
Скільки таких людей, котрим діагностували те, чого в них немає, котрих визнали психічно хворими та почали напоювати пігулками? Серед української транс спільноти - багато.
-
Comments
Post a Comment